Сторінки





Методична робота


Методичний кабінет відділу освіти Малинської РДА

Про закінчення 2008-2009 навчального року (Microsoft Office Word)

Методичні  рекомендаціїї та інструкції :

Методичні рекомендації керівникам шкіл щодо складання розкладу уроків

Розклад занять в освітній установі с одним із найважливіших і діючих видів планування навчально-виховної роботи, основним організаційним документом, що визначає роботу учнівського і вчи­тельського колективів, адміністрації і всієї школи в цілому.
У роботі з даного питання необхідно керуватися санітарними правилами і нормами.
При складанні розкладу необхідно враховувати, що праце­здатність учнів змінюється протягом дня і тижня (таблиці 1, 2); характерно, що вона залежить і від віку учнів.
Таблиця 1 Найбільш продуктивні і непродуктивні уроки протягом дня
Класи

Продуктивні уроки

Непродуктивні уроки

1-2

 1(+), 2(-), 4(-) 3 (+)

3-5

 1 (-), 2(-), 3 (-) 4 (-)

6-7

 1(-), 2(-), 5(-) 4(+), 6(-)

8

 1 (+), 2(-), 3(-), 5(-) 4(+), 6 (-)

9

 1(-), 2(-), 3(-), 5(-) 4(+), 6(-)

10

 1(-), 2(-), 3(-), 5(+), 6(+) 4(+)

11

 1(+), 2(-), 3(-), 4(+), 5(-), 6(-)
Знаки у дужках після цифр означають падіння (-) чи зростання (+) працездатності учня на відповідному уроці. Приміром, вираз «1 (+)» означає, що працездатність учня на першому уроці зростає від його початку до кінця.
Таблиця 2 Продуктивні і непродуктивні дні протягом тижня
Класи

Сприятливі дні

Несприятливі дні

14

 Вівторок, середа, четвер Понеділок, п’ятниця, субота

5

 Понеділок, вівторок Середа-субота

6

 Вівторок, четвер, п’ятниця, субота Понеділок, середа

7-8

 Вівторок, середа, четвер, су­бота Понеділок, п’ятниця

9-11

 Середа, четвер, п’ятниця Понеділок, вівторок, субота
Серйозний вплив на рівень стомлюваності учнів протягом на­вчального дня виконує чергування уроків різного змісту і різних типів. Два уроки з одного предмета чи навіть уроки з двох близьких предметів швидше викликають стомлення, ніж уроки, розділені уроком з іншого предмета, не близькому їм.
Уроки з деяких предметів можна здвоювати:

  • російську мову і літературу (з 5-го класу);
  • літературу (10-11 класи);
  • алгебру і геометрію (з 6-го класу);
  • історію і суспільствознавчі предмети (з 9-го класу);
  • хімію і біологію (з 8-го класу);
  • фізику (за необхідності проведення практикуму в четвертій чверті в 9-му класі, в четвертій чверті другого півріччя в 10—11-х класах);
  • фізику й астрономію (11-й клас);
  • малювання і креслення (8-й клас);
  • фізкультуру (за необхідності проведення занять на лижах у третій чверті в 5-11-х класах);
  • трудове навчання (з 5-го класу).
Те саме стосується і чергування уроків з одного предмета про­тягом тижня. Воно має бути рівномірним за днями тижня, особливо у випадку предметів з малою кількістю навчальних годин.

У педагогічній практиці шкільні навчальні предмети за сту­пенем складності прийнято поділяти на чотири групи.

Група

Предмет

1

 Українська та російська мови, математика, загальна біологія, фізика (9-11 кл.),іноземна мова

2

 Природознавство, біологія (6—9 кл.), фізична географія, фізика (7-8 кл.), хімія, астрономія

3

 Література, історія, суспільствознавство, економічна геогра­фія, креслення

4

 Трудове навчання, образотворче мистецтво, музика, фізична культура, ОБЖ та основи здоров’я
Важким предметом для сприйняття учнів усіх вікових кате­горій є математика. Уроки з цього предмета бажано розподіляти на години більш високої працездатності.
Для кожного віку характерні свої особливості сприйняття навчального предмета. Наприклад, «важкими» предметами для різних паралелей класів є:

Клас

Предмети

2-3

 Читання, природознавство

5

 Історія, література, російська та українська мови

6-7

 Географія, історія, біологія, література, фізика, російська та українська мови

8-9

 Хімія, географія, іноземна мова, література

10

 Хімія, географія, література, фізика

11

 Література, хімія
На стомлюваність учнів дуже впливає ступінь психофізіоло­гічного напруження. Це такі фактори:

  • обсяг інформації, призначеної для сприйняття і наступної пере­робки, що повідомляється учням;
  • складність навчального матеріалу;
  • ступінь новизни навчального матеріалу;
  • тип уроку і його структура;
  • методична майстерність викладача;
  • емоційний стан учня;
  • ступінь інтересу до предмета;
  • взаємини класу і вчителя, учня і вчителя;
  • санітарний стан навчальних приміщень.
Гігієнічні вимоги до складання розкладу занять у школі пе­редбачають обов’язкове урахування динаміки зміни фізіологічних функцій і працездатності учнів протягом робочого дня і тижня, а також «труднощі» навчальних предметів і переваги статичного чи динамічного компонента під час занять. Алгоритм складання розкладу занять На першому етапіпри складанні розкладу необхідно підготувати документацію:

  1. Навчальний план освітньої установи.
  2. Навчальні програми з предметів навчального плану освітньої установи.
  3. Дані про кількість класів в освітній установі і розподіл їх за змінами (наказ).
  4. Дані про наявність навчальних кабінетів і про закріплення їх за визначеними вчителями (наказ).
  • Розподіл навчального навантаження вчителів за класами і гру­пами продовженого дня, за змінами у тижневих годинах (наказ).
  • Розподіл класного керівництва (наказ).
  • Список голів методичних об’єднань (наказ).
  • Дані про вчителів, що займаються на заочних і вечірніх від­діленнях вищих навчальних закладів (особиста заява).
  • Дані про вчителів, що займаються на курсах підвищення ква­ліфікації (наказ і особиста заява).
  • Дані про вчителів, що є сумісниками.
  • Дані про вчителів-сумісників (особиста заява).
  • Дані про обов’язкові вільні дні (адміністрація, голова проф­спілкового комітету, голови методичних об’єднань тощо).
  • Особисті побажання вчителів до розкладу уроків (особиста заява).
  • Дані про розподіл класів на підгрупи при вивченні окремих навчальних курсів.
  • Список класів і предметів, з яких необхідно передбачити в роз­кладі здвоювання уроків.
  • Розклад дзвінків в освітньому закладі.
  • Заготовлені форми таблиць (див. додаток).

Другий етап — заповнення таблиць. Третій етап — складання розкладу:

  • Розставляємо уроки вчителів-сумісників.
  • Уроки вчителів, що з різних причин жорстко зафіксовані за днями тижня чи навіть за годинами дня.
  • Уроки:
  • фізичної культури
  • трудового навчання;
  • ОМ
  • музики, бо вони не повинні збігатися з проведенням в один день в одному класі.
  • Уроки іноземної мови за принципом щільного упакування, тобто по можливості без «вікон» і насамперед у ті дні, коли розклад даного класу включає перераховані вище уроки, що пов’язано з більш раціональним використанням навчальних кабінетів в освітній установі.
  • Складаємо робочий розклад адміністрації.
  • Далі приступаємо до розміщення інших предметів: рівномірно за днями тижня з огляду на всі гігієнічні вимоги, побажання вчителів.

Четвертий етап — перевірка правильності:

  • Розміщення уроків по класах (по вертикалі в кожному стовп­чику кількість уроків у класі за один день).
  • Відповідність розкладу навчальному плану.
  • Кількість уроків з даного предмета за тиждень у кожному класі.
  • Навантаження кожного вчителя.

П’ятий етап — гігієнічна оцінка розкладу уроків з викори­станням рангової пікали складності.

Норми за ступенем складності шкільних предметів

Предмети

Кількість балів

Геометрія

6
Алгебра

5,5
Іноземна мова

5,4
Хімія

5,3
Фізика

5,2
Природознавство, географія, біологія

3,6
Українська мова

3,5
Українська література

1,7
Історія

1,7
Фізкультура, трудове навчання, музика, образотвор­че мистецтво, креслення

1
Підраховується сума балів за днями тижня й окремих класах. Ці цифрові дані можна подати у графічній формі.
Розклад оцінюється позитивно в тому випадку, якщо утво­риться крива з «підйомом» у вівторок та/або середу. Шкільний розклад оцінюється як нераціональний при найбільшій сумі балів у пертий і останній дні робочого тижня, а також при рівномірності навантаження в тижневому циклі.
Для учнів молодшого і середнього віку найбільша інтенсив­ність навчального навантаження має припадати на вівторок і се­реду, причому четвер повинен бути полегшеним днем. Крім того, необхідно враховувати дані сучасних наукових досліджень, які встановили, що біоритмічний оптимум розумової працездатності прослідковується на інтервалі 10-12 годин.
У ці години відзначається найбільша ефективність засвоєння матеріалу при найменших психофізіологічних витратах організму. Тому в розкладі уроків основні предмети повинні проводитися на 2- 3-му уроках для молодших школярів і на 2—3—4-х уроках для учнів середнього і старшого віку. Останній етапроботи — складання розкладу уроків для учнів у звичній для них формі.

Експертиза розкладу занять

Експертиза розкладу занять — це процедура його вивчення та оцінки на основі оптимального співвідношення матеріально-тех­нічних можливостей навчального закладу та можливості надання учням права вибору індивідуального освітнього маршруту.
Експертиза організовується для аналізу всіх аспектів функ­ціонування діяльності школи.
Експертиза проводиться з метою:

  • встановлення відповідності розкладу занять санітарно-гігієнічним нормам;
  • здійснення можливості вибору учнями індивідуального освіт­нього маршруту;
  • досягнення освітнього результату при збереженні соматичного здоров’я учнів.
Експертиза розкладу може бути двох видів: внутрішня (само-експертиза) або зовнішня (спеціально створеною групою експертів районного чи міського рівнів). Функції експертизи:

  • дати всебічний аналіз розкладу занять;
  • спрогнозувати можливі негативні для здоров’я учнів наслідки реалізації розкладу;
  • спрогнозувати можливі негативні наслідки для вчителів у сфері їх здоров’я, удосконалення їх педагогічної майстерності;
  • визначити можливості учнів в отриманні додаткової освіти.

Протягом експертизи встановлюються:

  • відповідність розкладу нормативним документам;
  • розподіл навчального навантаження учнів за днями тижня;
  • відповідність максимально допустимого навантаження учнів існуючим вимогам;
  • відповідність навчальному плану школи видам освітніх про­грам, які реалізуються у школі;
  • відповідність розподілу предметних галузей протягом навчального дня та навчального тижня можливостям учнів та вчителів.

Параметри експертизи розкладу навчальних занять

Параметр експертизи Оцінка
0 1 2
Максимально допустимо навантаження учнів
Розподіл максимально допустимого навантаження щодо віку учнів
Шестиденний навчальний тиждень для учнів 5-11-х кла­сів усіх видів ГІЗ з поглибленим змістом предмета
Тривалість уроку не перевищує 45 хвилин
Початок занять не раніше 8-ї години
Навчання класів з поглибленим змістом навчальних про­грам у першу зміну
Навчання класів початкової ніколи, 5-х класів, випускних класів у першу зміну
Наявність розкладу факультативних занять
Проведення факультативних занять у дні з найменшою кількістю обов’язкових уроків
Наявність 45-хвшшІшої перерви між останнім уроком та факультативними заняттями
Відсутність здвоєних уроків у початковій школі
Відсутність здвоєних уроків для учнів 5— 9-х класів, окрім уроків праці, фізкультури, уроків проведення контроль­них та лабораторних робіт
Наявність динамічної паузи або уроків фізкультури після здвоєних уроків з основних та профільних предметів
Чергування протягом дня та тижня для молодших шко­лярів основних предметів з уроків ОМ, музики, праці, фізкультури
Чергування протягом дня та тижня для учнів старшого віку предметів фізико-матсматичного та гуманітарного циклі в
Побудова розкладу з урахуванням ходу денної та тижневої кривої розумової працездатності учнів
Відповідність розподілу предметів протягом навчального дня ранговій шкалі складності предметів. Наявність аргу­ментації у випадках незначного відхилення від даної по­зиції
Відповідність часового інтервалу між уроками норматив­ним вимогам (10 хв. — маленька перерва, велика перерва після 2-х або 3-х уроків)
  • — не відповідає вимогам,
  • — частково відповідає,
  • — цілком відповідає вимогами.

К – кількість балів / 54.